Ru
Головна Безпека Як змінювалися Збройні сили України за 30 років незалежності: від занепаду до екстреного відродження

Як змінювалися Збройні сили України за 30 років незалежності: від занепаду до екстреного відродження

11 серпня 2021 06:00
Маргарита Юзяк
Редактор новин

За 30 років існування незалежної України однією з найбільш реформованих серед органів країни стали Збройні сили. З 1991 року вони стабільно западали і скорочувалися, а з 2014 довелося екстренно відроджувати армію в умовах війни с Росією.

Як за три десятки років змінювалися Збройні сили Україні з'ясовувало Новини.LIVE.

Читайте також: Протести, голодування та супротив Москви - як відбувалося проголошення незалежності України

Від розвалу СРСР до “реформування” армії Будапештським меморандумом

Україна вийшла після розвалу Союзу четвертою за розміром армією в світі. На балансі держави були величезні запаси боєприпасів, військової техніки та 176 міжконтинентальних ракет з ядерними боєголовками. Кількість останніх була третьою у світі за чисельністю, що викликало занепокоєння в інших очільників країн. На теренах розташовувалися різноманітні  підрозділи армії — три загальновійськові, дві танкові, ППО та ракетна. Крім того, був один армійський корпус та серед “родзинок” — Чорноморський флот. 

Однак у новій формі державності Україна виявилася неготовою перейти до якісного управління ЗСУ. Паралельно на державу почали тиснути міжнародні партнери. У результаті у грудні 1994 року Київ підписав гарант безпеки - Будапештський меморандум. Цими гарантами виступили США, Велика Британія і Росія в обмін на ядерну зброю. Однак останні порушили догорів, коли у 2014 році незаконно анексували Крим та ввели війська на Донбас.

Крім того, після відмови від ядерної зброї було прийнято рішення розпродати військове майно. Після цього стартувало різке скорочення армії та десятитисячні втрати робочих місць.

Втрата робочих місць і занепад ЗСУ

“Народження” армії України розпочалося зі створення Міністерства оборони. Верховна Рада перепідпорядкувала військові формування на теренах колишньої УРСР з 24 серпня 1991 року. Тобто майже одразу після розвалу Радянського Союзу. 

Вкрай великий “спадок” нараховував майже 800 тисяч військовослужбовців. Водночас загальний штат армії, тобто цивільні спеціальності, був на рівні майже 1 мільйона осіб. У порівнянні з сучасністю — у 2021 схожу за чисельністю мають США, Китай, Північна Корея, Індія та Росія.

“Оптимізація” та “реформування” стартували з 1992 року. За три роки без роботи залишилася половина армії - 400 тисяч воїнів. Чим далі рухалася історія, тим менше в України ставали Збройні сили. Дані тільки про військовослужбовців:

  • 1998 - 320 тисяч;
  • 2000 - 310 тисяч;
  • 2005 - 180 тисяч;
  • 2011 - 145 тисяч;
  • 2012 рік - 139 тисяч;
  • 2013 - 120 тисяч.

Відновлюватися чисельність почала тільки після агресії Російської Федерації. 

Розпродаж за договором, якого дотрималися не всі

Все розпочалося з зобов’язань України перед партнерами, а саме через договір про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Його метою було зрівняти кількість військової техніки і озброєння, аби "запобігти будь-яким військовим конфліктам в Європі". Планувалося, що при такому договорі були б обмежені наступальні можливості європейських армій.

Його підписали ще у листопаді 1990 року 16 країн НАТО, СРСР і країни Варшавського договору. Після розвалу Союзу пострадянські держави розподілили між собою квоти щодо чисельності. 

Україна досить швидко виконала умови, наприклад, у "Київському військовому окрузі" заборонялося мати понад 2 200 танків і 1 500 артилерійських систем. До того ж на терени держави неодноразово приїжджали з інспекціями представники різних країн. 

Одразу після розвалу Союзу Україна мала 9 тисяч танків, які мала скоротити до 5,3 тисячі штук. Такі ж самі вимоги висувалися щодо літаків, аби знищили третину зброї - 477 одиниць.

Але українська влада вирішила перевиконати план, а більша частина озброєння була або списана і знищена, або продана на експорт. З 2005 по 2014 роки “з молотка” пішли 832 танки, 202 літаки, 232 вертольоти і близько 28,5 тисяч одиниць ракетно-артилерійського озброєння. Загальна сума сягала орієнтовно 3 мільярди гривень.

Водночас Російська Федерація фактично проігнорувала вимоги та згодом стала висовувати претензії, що розширення НАТО на Східну Європу порушує принципи договору. Після початку війни з Україною у 2015 році Росія заявила, що виходить з Договору про звичайні збройні сили в Європі.

Армія за часів Ющенка та Януковича

Віктор Ющенко протягом 2005-2009 років оголосив, що Україна рухається до членства в НАТО. Колишній президент планував побудувати нечисленні і мобільні Збройні сили. У першу чергу вони були призначені для участі в міжнародних миротворчих місіях.

Вже наступний президент Віктор Янукович прискорив знищення ЗСУ - до кінця 2013 року налічувалося всього близько 120 тисяч військових. А ось з новими воїнами було набагато складніше - призов на строкову службу взагалі був скасований. Українську владу тільки початок війни з Росією на Донбасі та захоплення Криму змусило відновити призов. В екстреному порядку хвилі мобілізації збільшили чисельність до 200 тисяч осіб. 

По закінченню багатьох років правоохоронці дійшли до думки, що дії зі зменшення армії за часів Януковича було навмисним. Таке оголосило Держбюро, але додало, що такі дії стали можливими за спільною працею з ексміністрами оборони Павлом Лебедєвим і Дмитром Саламатіним. Крім того,  у червні 2020 року колишньому начальнику Генштабу ЗСУ Володимиру Замані повідомили про підозру в держзраді.

Росія тримала руку, але не на серці

За слідством, планомірне знищення ЗСУ було ініційоване в інтересах Російської Федерації. Багато український діячів після початку війни втекли до Росії, як Саламатін і Лебедєв. Вони переховуються у тому числі на окупованому Криму, поки генерал Замана намагається зняти з себе пред'явлені підозри у стінах Феміди України. 

Екстрене відродження, аби вижити

Коли Віктор Янукович остаточно втік до Росії, то в.о. президента Олександр Турчинов ввів Антитерористичну операцію (АТО) на сході. Перші операції були невдалими, оскільки зради у штабах, дезорганізація, сепаратиські настрої та нестача зброї з формою створили суттєві перепони.  

Влітку 2014 року на допомогу  прийшли добровольчі батальйони Національної гвардії та МВС. Переформування в таких умовах було важким, але шість хвиль мобілізації допомогли наростити бойову силу у 200 тисяч воїнів. Тобто фактично до Збройних сил приєдналися близько 80 тисяч людей. 

Після відновлення  строкової служби були сформовані Сили спеціальних операцій. Військова бригада з України, Польщі та Литви теж приступити до виконання обов'язків. Вони була створена за стандартами НАТО для участі в міжнародних миротворчих місіях.

Довгі роки недофінансування та розрив співробітництва кооперації з російськими заводами позначилися на стані оборонно-промислового комплексу. “Каменем у колесо” стали також серії вибухів на складах боєприпасів в 2016 – 2017 роках. 

Приватний бізнес після цього став утримувати близько 40-50% державного оборонного замовлення. Але дотепер деякі комплектуючи так і не вийшло подолати. Оскільки частина важливих запчастин для авіабудування  і зенітно-ракетних комплексів виготовляється в РФ. 

Але в Україні розпочали виготовляти власну зброю. Серед таких є комплекс крилатих ракет "Нептун", які надійшли на озброєння ЗСУ у 2020 році.

Українська армія на шляху до 2021 року

За часів правління президента Володимира Зеленського гранична чисельність збільшилася на 15 тисяч осіб. Але, якщо порівнювати війну Азербайджану та Вірменії, то не завжди першочерговим є саме кількість воїнів. 

У битвах за Нагорний Карабах Азербайджан активно застосовував сучасні технології, як розвідку і бойові безпілотники, у той час, як Вірменія билася застарілими методами. Завдяки цьому першій з країн вдалося суттєво мінімізувати втрати серед людей. У випадку з карабаською війною у 2021 році чисельна перевага вірменської армії не давала їй жодної переваги. Тому Україна, побачивши досвід інших країн, стала закупати безпілотники Bayraktar TB2 у Турції.

Раніше фінансування Міноборони становило менше 1% ВВП - така цифра була до 2013 року. Останніми роками з держбюджету виділяється на рівні 5% ВВП. Тепер насамперед ЗСУ формується на двох критеріях, серед яких відповідність стандартам НАТО і достатній рівень фінансування. 

З 2016 року керівництво країни почало працювати у тому, аби відповідати стандартам армій Північно-Атлантичного Альянсу. Хоча всі ці процедури протікають вкрай повільно — до 2021 року органи військового управління закінчили перехід на функціонування у складі типових для НАТО J-структур. Остання націлена на якісну взаємодію ЗСУ та Альянсу.

Завдяки цьому на рівні штабів в органи управління включили представники всіх родів військ. За торік поділили функції начальника Генштабу та Головнокомандувача ЗСУ. Крім того, були створені  п'ять нових командувань - Медичних сил, Об'єднаних сил, Сил логістики, військ зв'язку та кібербезпеки. Звання та системи логічного забезпечення теж зазнали змін. 

Хоча Україна поки не є повноцінним членом НАТО, але першими з усіх родів військ досягли того, аби долучатися до операцій країн Альянсу. Також з 1 серпня набув чинності Національний опір, який частково визначає повноваження і функції Сили спеціальних операцій.

Минуло без кілька тижнів 30 років - які досягнення

За даними світового рейтингу Global Firepower, Україна посідає 25 місце за силою військ. Натомість наша держава у 2021 році протистоїть другій за силою армії, а саме російській. Ще рік тому місце у рейтингу було на два місця нижче. 

Які ще є світові дані Global Firepower:

  • 2,4 тисячі танків - 13 місце;
  • 11,4 тисячі бронемашин - 7 місце;
  • 785 одиниць самохідної артилерії - 8 місце;
  • 2 тисячі одиниць буксованої артилерії - 7 місць;
  • Повітряні судна - 36 місце;
  • Корабельно-катерний склад - 64 місце.

Загалом останні 30 років стали важкими для Збройних сил - армія встигла деморалізуватися і скоротитися на рекордні цифри, після чого відродитися для вдалих широкомасштабних бойових операцій проти одного з найсильніших ворогів у світі. Крім війни на Донбасі ЗСУ почала завойовувати серця власних громадян. Останні роки державна армія є лідером серед усіх державних інституцій країни.

Що ще відомо про святкування річниці незалежності

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.