Як вижити під час ядерного удару: інструкція

Кремль знов розмахує ядерною дубиною: американські експерти не виключають, що росія може здійснити демонстраційний вибух атомної бомби або нанести ядерний удар по території України.

Як зазначив в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE російський опозиційний політик Геннадій Гудков, путін "чудово розуміє, що з моменту натискання на червону кнопку час його життя обмежений щонайбільше двома годинами". Тим не менш, рф все ж таки має на озброєнні близько шести тисяч ядерних боєголовок, а сумніви у психічній нормальності путіна виникли ще на початку широкомасштабного вторгнення в Україну.

У зв’язку з цим Новини.LIVE підібрали для вас поради, як діяти у випадку найгіршого розвитку ситуації. Віримо, що ці інструкції нікому з нас не знадобляться, але хто попереджений — той озброєний!

Як підготуватися до можливої ядерної атаки

1. Придбайте радіоприймач та запас батарейок для нього. Електромагнітний імпульс, який виникає під час вибуху, виведе з ладу електричне обладнання та електронні прилади у радіусі кількох кілометрів від епіцентру вибуху. Тож інтернет, мобільний зв’язок і телебачення, скоріш за все, будуть недоступні. Натомість приймач на батарейках працюватиме, і ви зможете бути в курсі подій — ДСНС і місцева адміністрація повідомлятимуть по радіо, що треба робити.
2. Заздалегідь зберіть тривожну валізу з документами, аптечкою, змінним одягом і запасом продуктів та бутильованої води. Обирайте одяг з щільної тканини, який закриває максимальну площину тіла. Також подбайте про захист обличчя — маски, респіратори, захисні окуляри. Харчові продукти мають бути або у вигляді консервів, або у вакуумній упаковці.
3. Пам’ятайте: після вибуху у вас буде приблизно 10 хвилин, щоб врятуватися від радіації. Тому з’ясуйте заздалегідь, чи наявні бомбосховища поблизу вашої домівки або вздовж ваших звичайних маршрутів.

Що відбувається під час ядерного удару

1 етап (0-5 секунд після вибуху)

У перші секунди після удару основну небезпеку становить не радіація, а вогняна куля, яка утворюється на місці вибуху. Залежно від потужності боєприпасу, вона знищує все у радіусі від сотень метрів до декількох кілометрів. При наземному ядерному ударі одночасно з вогняною кулею із землі підіймається стовп пилу та диму — так званий "ядерний гриб".

Потім від епіцентру вибуху пошириться хвиля жару, яка спричинить пожежі та призведе до серйозних, часто летальних опіків у людей. Надпотужній світловий спалах від вогняної кулі може спричинити тимчасову або постійну сліпоту внаслідок опіку повік, роговиці або сітківки ока.

2 етап (5-10 секунд після вибуху)

Починається ударна хвиля, яка зносить все на своєму шляху з надзвуковою швидкістю (понад 350 м/с). Радіус ударної хвилі може становити декілька кілометрів. За межами цього радіусу руйнування будуть менш значними — вибиті шибки, окремі повалені дерева тощо.

3 етап (10-15 хвилин після вибуху)

Починають випадати радіоактивні опади — це повертається на землю радіаційно заражений ґрунт, який піднявся на місці вибуху у вигляді "ядерного гриба". Радіус цих опадів може становити декілька десятків або й сотні кілометрів, оскільки вони поширюються за вітром. Особливо страждають території, де йде дощ: він прибиває частки радіоактивного пилу до землі.

Масштаб ураження від ядерного вибуху

За допомогою онлайн-сервісу Nukemap можна розрахувати, якими будуть ураження на території конкретної місцевості залежно від потужності ядерного боєприпасу. Наприклад, так виглядатиме Київ, якщо на центр міста скинуть 15-килотонний боєприпас на зразок бомби "Малюк", яка використовувалася під час бомбардирування Хіросіми.

Умовні позначки:

• жовтий колір — розмір ядерної вогняної кулі (абсолютне знищення);

• темно-помаранчевий колір із червоним контуром — потужне ураження вибуховою хвилею (повна руйнація або серйозне пошкодження навіть міцних бетонних будівель, смертність серед людей досягає майже 100%);

• зелений колір — зона потужного радіаційного випромінювання (більшість постраждалих помруть протягом місяця, 15% тих, хто вижив, у перспективі помруть від онкологічних захворювань);

• темно-сірий колір — помірні пошкодження вибуховою хвилею (руйнація більшості житлових будинків, численні пожежі, високий ризик травматизму населення зі значною ймовірністю летальних наслідків);

• помаранчевий колір — радіус хвилі жару (у людей — опіки 3 ступеня, які можуть призвести до інвалідизації та ампутації кінцівок);

• світло-сірий колір — легкі пошкодження вибуховою хвилею (розбиті вікна, поранення людей уламками скла).

За розрахунками творців сервісу, унаслідок застосування 15-кілотонної бомби у Києві можуть загинути майже 20 тисяч людей, а ще майже 55 тисяч отримають травми та поранення.

Також на сервісі можна подивитися, що буде, якщо ядерної атаки зазнає москва. Наприклад, за застосування 300-кілотонної бомби W-87, яка зараз є на озброєнні у США, кількість загиблих становитиме понад пів мільйона осіб, кількість постраждалих — понад 2 мільйони.

Як захистити себе під час ядерної атаки

1. Якщо прозвучало попередження про неминучий ядерний удар, негайно прямуйте до найближчого сховища. Найкращий варіант — це штатне бомбосховище, підземна станція метро або підвал із залізобетонним перекриттям (залізобетон ефективно захищає від радіації). Майте на увазі, що метро закриється через 5 хвилин після оголошення тривоги.

2. Якщо під час ядерного удару ви перебуваєте на вулиці, негайно лягайте на землю обличчям донизу та головою у напрямку, протилежному від вибуху. Намагайтеся вибрати місце, яке може захистити вас від вибухової хвилі — заглиблення або виступ, за яким можна сховатися. Прикрийте рот і ніс хусткою, частиною одягу або маскою, за можливості натягніть одяг на всі оголені частини тіла, руки підкладіть під себе.

3. Перечекайте вибухову хвилю (їх може бути дві) і якнайшвидше прямуйте до найближчого сховища. Якщо поруч немає спеціалізованого сховища, підійде підвал або внутрішнє приміщення бетонної будівлі з мінімальною кількістю дверей і вікон.

4. Перебуваючи на вулиці, тримайтеся подалі від стін будинків, оскільки радіоактивні речовини осідають на зовнішній стороні будівель.

5. Потрапивши до сховища, обережно зніміть із себе верхній шар одягу – так ви усунете до 90% радіоактивного забруднення. При цьому намагайтесь якомога менше уникати контакту верхнього одягу зі шкірою. Покладіть одяг у герметичний пакет або контейнер. Не торкайтеся інших людей і не підходьте до них близько — вони можуть бути джерелом радіації. За можливості приміть прохолодний душ з милом або хоча б протріть тіло вологою серветкою або тканиною.

6. Якщо під час вибуху ви вже перебували у приміщенні, негайно закрийте всі вікна і двері, вимкніть кондиціонери, вентилятори та обігрівачі. В жодному разі не підходьте до вікна, щоб подивитися на ядерний спалах. Краще перейти до коридору або санвузлу, де взагалі немає вікон. Одягніть чистий одяг із щільної тканини, який максимально закриває тіло. Протріть вологою серветкою усі поверхні та предмети. Ввімкніть радіоприймач та чекайте повідомлень та інструкцій від місцевої адміністрації та ДСНС.

7. Дихайте через маску, респіратор або хустку, поки не розсіється радіоактивна хмара.

8. Не користуйтеся водопровідною водою, доки не буде повідомлено, що вона безпечна. Вживайте лише продукти з герметично закритої тари, пийте лише бутильовану воду.

9. Не покидайте приміщення, поки влада не повідомить про евакуацію або про те, що небезпека минула.

Чи треба пити йодид калію?

Згідно з Наказом МОЗ від 09.03.2021 408 "Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії", йодна профілактика здійснюється лише після офіційного оповіщення. Пити препарати йоду за власним бажанням і на власний розсуд дуже небезпечно — для людського організму вони отруйні.

Йодна профілактика проводиться одноразово (якщо немає інших офіційних вказівок). Центр громадського здоров’я МОЗ оприлюднив такі рекомендації з дозування йодиду калію у разі радіаційної небезпеки:

• діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;

• діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;

• діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;

• підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю — 125 мг.

Дорослим старше 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна, зазначили у ЦГЗ.