"Росія готова до перемовин, але хоче зафіксувати, що Крим — їхній", — Веніславський про війну в Україні та втрати армії рф
Поділитися
Загальні втрати армії рф у війні проти України становлять 200 тисяч осіб. Запаси різної зброї у росії, в тому числі важкого озброєння, необмежені, а от проблема з людським ресурсом проявляється вже зараз. Тому як тільки ЗСУ підуть в активний контрнаступ, путін може оголосити в росії загальну мобілізацію.
Чому москва вже зараз готова підписати мирний договір з Україною, які умови висуває та коли зрештою закінчиться війна — в інтерв'ю Новини.LIVE розповів член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони й розвідки та депутат від "Слуга народу" Федір Веніславський.
— Коли закінчиться війна?
— Навряд чи цього року, але все залежить від того, що вважати закінченням війни. Укладення якого миру: який буде неприйнятним для українського суспільства чи деокупація українських територій? І деокупація в межах яких років — 2022-го чи 2014-го?
Думаю, цього року шанси закінчити гарячу фазу є малоймовірні. Швидше за все, це станеться у 2023-му. А от деокупація всіх територій, окрім Криму — оптимістично це 2023 рік, песимістично — 2024-й.
До речі, путіну зараз дуже потрібен певний мирний договір, який дасть йому можливість передихнути, поповнити людські й технічні запаси.
— Що буде з Кримом?
— Найбільшим каменем спотикання буде Крим та окремі райони Донецької й Луганської областей. Судячи зі вкидів російської пропаганди, вони вже зараз готові на перемовини, адже розуміють, що подальша ситуація з міркувань міжнародної ізоляції та економіки для них погіршуватиметься. Не так швидко, як би нам хотілося, але війна — палиця з двома кінцями. Наприклад, енергоносії — з одного боку, є блокада, а з іншого — ціни на них зросли, і рф за рахунок експорту має достатньо великий приплив грошей, які використовує на війну. І це для нас погано.
Однак російська економіка вже зараз відчуває дуже великі складнощі й зазнаватиме ще більших. Це все впливатиме на перспективи завершення війни.
Тому росія вже зараз готова йти на перемовини, зупинити війну, але хоче зафіксувати, що Крим — назавжди російський, а суб'єктність Донецької та Луганської областей поза нашим сумнівом (мається на увазі незалежність псевдореспублік "Л/ДНР". — Ред.). Тоді можна зупинити війну. Але для українців, тисяч загиблих та поранених, це сумнівноприйнятний варіант.
Тому треба орієнтуватися на деокупацію спершу Донецької та Луганської областей. Із Кримом буде складніше в силу географічного розташування й потужної пропаганди. Можливо, його треба буде вивести за дужки і дивитися на розвиток подій у росії. Тут я оптиміст і вважаю, що ця країна точно припинить своє існування у нинішньому форматі.
— Розпадеться?
— Я переконаний, що так. Немає сумніву, це питання часу. Щойно в рф розпочнеться парад суверенітетів і розпад на держави, Крим точно повернеться до України із найменшими для нас втратами.
— У росії зараз усе настільки затиснуто, що навіть словосполучення "війна росії в Україні" — це вже 10-15 років тюрми...
— Так, пропаганда працює досить сильно не тільки в рф, а й на наших окупованих територіях. На півдні українцям розповідають, що їх кинули, вони більше не потрібні Україні. І люди починають сумніватися. Але це звичний стиль поведінки росії.
— У ГУР прогнозують, що активна фаза війни в Україні закінчиться в листопаді-грудні.
— Взимку інтенсивність бойових дій завжди падає, оскільки обидві сторони опиняються у складних погодних умовах. Сподіваюсь, до цього часу зможемо продемонструвати успіхи в деокупації частини наших територій. Далі все залежатиме від отримання нами необхідного озброєння.
Головна проблема в тому, що через масовані ракетні удари наш військово-промисловий комплекс не може у повному обсязі забезпечити потреби ЗСУ. Тому йдуть перемовини щодо отримання західної зброї, яка допоможе нам наступати. Це броньовані машини, танки, БТР. Щойно ми отримаємо їх у достатній кількості — це означатиме можливість більш інтенсивного контрнаступу та звільнення наших територій.
— Це може бути серпень-вересень?
— Думаю, що у вересні-жовтні ми продемонструємо гарні успіхи.
— Пишуть, росіяни активно намагаються простежити шляхи постачання західної зброї до України.
— Так і є. Їх це дуже дратує, що помітно за риторикою пропагандистів. На офіційному рівні кажуть, що цей факт тільки розпалює війну. Неофіційно намагаються максимально протидіяти постачанню зброї ракетними ударами. На жаль, в Україні є багато людей, які ці шляхи здають. Навіть на достатньо високому рівні.
— Нещодавно міністерство оборони росії хвалилося, що знищили HIMARS (високомобільна артилерійська ракетна система. — Ред.). Зрештою виявилось, що знову збрехали...
— HIMARS мають великий психологічний ефект на росіян. Навіть коли ми не б'ємо ними по окремих цілях, вони вважають, що таки працюють HIMARS. З військово-тактичної точки зору це дуже вдалі зразки озброєння, хоч і застарілі. Але вони досить ефективно знищують російські цілі. Добре, що вони у нас є, треба мати ще більше — не десятки, а сотні.
— Президент дав наказ розпочати деокупацію півдня України. Як просувається операція ЗСУ?
— На сьогодні на території України у війні з боку росії бере участь 109-110 батальйонно-тактичних груп. З них 95 — ті, хто безпосередньо залучений до бойових дій. У людях це приблизно 100 тисяч. З них більшість у Донецькій та Луганській областях — близько 60 тисяч. Ще 25 тисяч — на Харківщині, до 15 тисяч — на півдні України. З військової точки зору південь захищений росіянами найменше.
Однак вони будують там надійні системи укріплення. Це стаціонарні блокпости, щоб у нас були максимальні складнощі під час звільнення. Проте з точки зору географії саме на півдні у нас є шанси мати успіх якнайшвидше. Це залежить від реактивних систем залпового вогню, ствольної артилерії та бронетехніки.
Росіяни поки що мають перевагу в артилерії — на один наш снаряд з їхнього боку летить 10–20. З території рф йдуть ешелони військової техніки, по 10–20 танків, стільки ж броньованих машин, артилерії. У Білгородській області зараз зосереджено 1300 різних зразків озброєння.
— Скільки військової техніки ще є в росії?
— Радянські склади розташовані по всій території і в кожному регіоні. Вони зараз знімають усю техніку зі зберігання, ремонтують її і відправляють на територію України. У них поки що нескінченний запас хоч і старого, але достатньо потужного радянського озброєння. Це великокаліберні системи ствольної артилерії.
— На скільки часу в росії вистачить військового ресурсу?
— Надовго. У них більше питань виникає з людьми. Постійно триває прихована мобілізація. Зараз у Чечні формуються полк із 2 тисяч осіб. Один батальйон вже сформований, проходить бойове злагодження, і в серпні його мають перекинути до нас. У різних регіонах рф формуються так звані добровольчі загони. Окрім того, воюють приватні військові кампанії.
Наразі росія має близько 40 тисяч вбитих і приблизно 150 тисяч поранених — загалом втрати, в тому числі й санітарні, становлять до 200 тисяч осіб. Але оскільки росіяни повністю зазомбовані пропагандою, ресурсу на війну у них вистачить.
Причому ті аналітики, які спочатку підтримували, як вони кажуть, "спецоперацію", зараз вважають, що росія перебуває в стані цуцвангу. Це коли кожен наступний крок погіршує ситуацію в самій країні. Вони намагалися залучити Китай, але той дистанціюється, особливо після нещодавніх заяв про певне миротворство. Чим більше у росії буде втрат, тим скоріше наступатиме отверезіння. Але поступове.
— 200 тисяч втрат за 4 місяці війни для росії, мабуть, — стратегічний провал?
— Це дуже великі втрати, але запас є. Наприклад, танки Т-62 ніби і старі, але вони закопують їх у землю, навколо споруджують укріплення — і все. У цих танків хоч і стара, але досить точна гармата, і це вже проблема для наших збройних сил.
Люди поки є, але я думаю, що мобілізація у росії неминуча. У путіна немає іншого виходу. І треба визнати — охочі воювати є. Головне ж пропаганда, яка каже, що росія на території України воює з усім колективним Заходом.
— Коли в них може статися мобілізація?
— У росіян уже зараз є проблеми із поповненням особового складу. Наприклад, у Донецькій і Луганській областях техніка є, а особового складу не вистачає. От вони відвели 23 батальйони на відновлення. Тому протягом 2–3 місяців путін змушений буде оголосити мобілізацію в росії. Особливо, коли з нашого боку розпочнеться активна фаза контрнаступу.
— Що в цьому випадку робитиме Україна?
— Війна проти України і так повномасшатбна, рф кинула до нас усе, що мала і має. Але для того, щоб мобілізація принесла певні результати, вона має бути планомірною, а підрозділи мають пройти бойове злагодження. Ми осторонь теж не стоятимемо, плани є.
— Наразі усій території України загрожують постійні масовані ракетні удари. Скільки часу вони триватимуть?
— Дві третини новітніх запасів ракет у росії вичерпано точно. Проте вони намагаються максимально швидко зробити імпортозаміщення шляхом контрабанди. Наприклад, перевозять у сумках й дипломатичних валізах різні плати, схеми, які купують на чорних ринках. У такий спосіб намагаються доукомплектувати системи управління і головки наведення ракет.
Окрім того, використовують старі радянські ракети, яких також багато на складах. Наприклад, Миколаїв обстрілюють із системи ППО С-300, використовуючи їх не проти повітряних цілей, а по наземних.
— Захід обіцяв поставити Україні сучасні ППО. Коли це станеться?
— Сучасна ППО — це те, чого ми потребуємо з перших днів війни і над чим працюємо на всіх рівнях. Думаю, до кінця року зможемо отримати NASAMS (пересувний норвезький зенітний ракетний комплекс, призначений для боротьби з маневрувальними аеродинамічними цілями на малих та середніх висотах. — Ред.).
Читайте Новини.LIVE!
