"У вас заборгованість. Для сплати 4 години": як шахраї крадуть гроші з банківських карт українців

Все більше українців через пандемію коронавірусу обирають безготівкову оплату та онлайн-покупки. Разом з тим більшість аферистів також перейшли у "цифру" і розробили нові шахрайські схеми, щоб викрадати чужі гроші, банківські картки або ж цілі рахунки. 

Як не втратити усі збереження у банку в один момент – розповідає Новини.LIVE. 

Читайте також: Розібрали, "підшаманили", підмили і "впарили" – як українців обманюють автомобільні дилери

Які схеми використовують шахраї?

• "Служба безпеки банку"

Найбільш розповсюджена афера, що націлена на отримання особистих даних людини. Шахрай представляється співробітником банку та повідомляє, що з карткою виникла проблема, яку потрібно терміново вирішувати. Це може бути фейковий злом, завершення терміну дії й т. д. 

"Аферист навряд чи буде напряму питати особисті дані клієнта. Як приклад він може сказати, що термін дії картки закінчується завтра, на що людина відреагує так, що сама назве правильну дату. Або ж шахрай може попросити назвати CVV-код під приводом того, що це нібито номер відділення, в якому картку видали. Також він може запропонувати переслати гроші на "захищений" рахунок, аби їх не вкрали", – розповіла спеціалістка з комунікацій ПриватБанку Анжела Дзінзюра.

Саме надумана терміновість є найбільш загрозливою, оскільки людина починає нервувати і діяти, перш ніж подумати. 

• Фантомний борг

Цією схемою найчастіше користуються мікрокредитні та колекторські компанії. Якщо людина колись "засвітилася" у їхній базі даних (необов'язково як клієнт), то окрім звичайного спаму, згодом з'являється повідомлення про те, що існує певна заборгованість, яку терміново треба сплатити. 

"Спочатку колектори дзвонили моїм друзям та дівчині. Пізніше почали видзвонювати батьків і розповідати, який я поганий, що ухиляюся від боргів. І вже після цього почали діставати мене. Я "м'яко" натякнув, куди їм потрібно піти, оскільки знаю, що ніколи кредити не брав. Брав мій старий знайомий, який і записав мене як контактне обличчя", – поділився Ярослав Скрид.

Переслідування жертви може відбуватися досить довго. При цьому, все супроводжуватиметься тиском на близьке оточення, аби людина відчувала додатковий стрес і провину. Схема з фантомним боргом не нова, але їй не приділяють багато уваги, оскільки шахраї розраховують на "погану пам'ять" клієнта.

• Фішинг

Популярна схема у сфері інтернет-продажів. Шахраї створюють сайт, який буде схожий на сторінку відомого магазину, банку чи платіжного сервісу. Зазвичай жертва потрапляє на "гачок" коли переходить за посиланням шахрая, але й бувають випадки, коли на фейковому ресурсі опиняються випадково. Головна мета фішингового сайту – отримати дані банківської картки. 

"Коли я шукала персні в інтернеті, то зі мною зв’язався чоловік, який представився продавцем. Він скинув посилання на сторінку, де я мала провести оплату через картку, "заскрінити" та надіслати йому. Коли я все зробила, то побачила, що у мене списало всі гроші, що були. Чоловік пропав, як і його оголошення", – заявила Сніжана Денисовна. 

• "Випадковий" дзвінок

Одна з найбільш небезпечних схем, оскільки жертва може втратити не лише банківську картку, а й цілі рахунки. І відбуватиметься все так, що людина навіть не здогадається, як її обікрали. 

"Спочатку ваш мобільний рахунок поповнюється на 5-10 гривень. Телефонує незнайомий номер і каже, що це була випадковість. Потім надходять ще декілька "випадкових" дзвінків з інших номерів. Після чого шахраї йдуть до мобільного оператора, щоб перевипустити SIM-картку. Той питає, коли поповнювали рахунок і які номери востаннє дзвонили. Шахраї все називають, і от, в них на руках опинився ваш номер. Тепер вони можуть змінити всі паролі й робити з рахунками та особистими сторінками все, що захочуть", – зазначила Анжела Дзінзюра.

Як вберегти себе від шахрайства? 

Перше і найголовніше, що потрібно знати – співробітник банку за жодних обставин не буде просити назвати особисті дані вашої картки. Також жодна служба безпеки не може знати, яка помилка сталася з рахунком того чи іншого клієнта. Якщо вам телефонують і повідомляють про помилку – кидайте слухавку і звертайтеся у відділення або заходьте у мобільний додаток банку.

У випадку фантомного боргу все дещо нудніше – постійно ігнорувати незліченні "контори" буде важко, тому простіше змінити номер телефону. Або ж можна випробувати удачу – дізнатися, хто продав ваші дані та подати до суду.

Також не нехтуйте додатковою перевіркою. Проглядайте мобільні номери через Getcontact, а сайти через Whois. І якщо вам телефонує "працівник банку", у якого номер починається з +7, то це 100% шахрай (оскільки це російський код).

"Ми постійно радимо клієнтам прив'язати номер телефону до паспорта. Так шахраї не зможуть перевипустити SIM-картку, оскільки тоді потрібен буде ваш документ та безпосередня присутність", – резюмувала спеціалістка з комунікацій ПриватБанку Анжела Дзінзюра.

Загалом дотримання простих правил та збереження конфіденційності гарантовано повинно вберегти вас від шахраїв. А якщо вас попередили про помилку чи заборгованість – звертайтеся у відділення.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.